Оголошення - «Навчально-реабілітаційний центр для дітей з особливими потребами «Насіння Надії»

Оголошення - «Навчально-реабілітаційний центр для дітей з особливими потребами «Насіння Надії»

17 жовтня о 16.
у центрі соціокультурної
та активної фізичної реабілітації
«На рівних»
відбудеться літературний вечір «Екологія Душі».
Особливі поети будуть читати свою особливу поезію.
Якщо ви цінитель віршованого слова, запрошуємо вас на зустріч

Благодійний фонд «Українські реформи» та компанія «Ін-Тайм» надали допомогу бердичівлянам

Нещодавно до громадської організації інвалідів-візочників «Стимул» надійшла чергова партія інвалідних візків, отримати які може кожна людина, котра дійсно має в цьому потребу. Можливо цей факт і не є великою подією в масштабах всього міста, однак для осіб, що мають проблеми з опорно-руховим апаратом і котрим коліщата візка, в деякій мірі, заміняють власні ноги та дають можливість рухатись, то надзвичайно важлива новина.

Таку значну підтримку для бердичівлян з особливими потребами вже не перший рік надає міжнародний благодійний фонд «Українські реформи», що співпрацює з ГО «Стимул» з 2011 року. За це люди, що мають певні фізичні обмеження щиро вдячні особисто президенту фонду Миколі Миколайовичу Хмілю.

Добру співпрацю між благодійним фондом «Українські реформи» та ГО «Стимул» свого часу налагодила влада нашого міста, найактивніших зусиль до цього доклав особисто заступник міського голови Іван Омельянович Демусь.
Завдяки «Українським реформам» до міста вже кілька років надходить благодійна допомога у формі інвалідних візків. Так у 2011 році до ГО «Стимул» було доставлено 65 візків, у 2012 році 32, цього року надійшло 40 таких спеціальних засобів.
А доставку цього важливого вантажу здійснила національна служба доставки «Ін-Тайм», завдяки добрій волі генерального директора цієї компанії Олександра Сергійовича Трояна, візки були перевезені безкоштовно. Цей вчинок свідчить про соціально-відповідальне рішення даного перевізника та щире і співчутливе ставлення підприємців, до тих кому потрібна допомога.
Ось як про благодійність висловлюється сам генеральний директор служби перевезення:

«За 13 років діяльності компанія «Ін-Тайм» стала лідером у сфері вантажоперевезень. І нині вважаємо своїм громадянським обов’язком допомагати тим, хто нині перебуває у скруті. Саме тому компанія «Ін-Тайм» вже не перший рік бере активну участь у різноманітних соціальних проектах, до втілення котрих нас залучає міжнародний благодійний фонд «Планета взаємодопомоги». Наша служба перевезень не дарма має статус національної, адже має дуже велику розгалужену структуру, котра складається з 484 представництв у 338містах України. Саме тому компанія «Ін-Тайм» здатна організувати швидку доставку вантажів у будь-яку точку країни і завжди з радістю підтримує різні соціальні ініціативи. Наша служба перевезень продовжує свій активний розвиток, впроваджує нові послуги та збільшує кількість своїх відділень. А, зважаючи на такий скрутний час для всієї країни «Ін-Тайм» не лише не буде зменшувати, а навпаки збільшувати обсяги благодійної допомоги».

Нехай же добро зроблене людям, повернеться сторицею і принесе компанії успіху та процвітання.

Отримати такий засіб пересування мають змогу не лише люди з інвалідністю, а й ті кому він конче необхідний, на даний момент, після отриманої травми чи в післяопераційний період, або ж тим, кому важко проходити різні бюрократичні процедури для отримання інвалідного візка від держави. У випадку, коли візок вже непотрібен, його можна повернути до громадської організації, щоб він приносив користь і для інших.
Однак, коли стається біда і травмована особа потребує такого допоміжного засобу пересування, хтось має поінформувати її про таку можливість, саме з цією метою ГО «Стимул» залучає до співпраці лікарів, медичних і соціальних працівників, бо саме вони найчастіше спілкуються з хворими та знають про їх потреби і можуть підказати, куди звернутись. Таким чином інвалідні візки потрапляють саме до тих, кому вони потрібні найбільше.

Тож в ці дні до центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» навідується багато гостей, аби отримати бажаний засіб пересування. А оскільки візок, то доволі габаритна і важка річ, на місці завжди чергують волонтери, котрі допомагають людям з інвалідністю розпакувати візок для кращого огляду і, за потреби, завантажити його в автомобіль для подальшого транспортування. Серед таких добрих помічників Олег Никонорович Сивак, Міла і Наталія Артюк, Руслан Грищук їх праця безкорислива і надзвичайно важлива, тому викликає повагу та щиру людську вдячність.

Розклад занять у центрі «Насіння Надії»

Шановні батьки та діти!

Літні канікули скінчилися і
центр «Насіння Надії»
повертається до звичного робочого ритму!

Повідомляємо розклад занять
у Центрі «Насіння Надії»

ВІВТОРОК
КАНІСТЕРАПІЯ (собакотерапія)
Індивідуальні заняття 10.00-11.00
Групові заняття 11.00-12.00

ЧЕТВЕР
З ДІТКАМИ ПРАЦЮЄ СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК
10.00-12.00

П’ЯТНИЦЯ
РОБОТА ТВОРЧОЇ МАЙСТЕРНІ «ВЕСЕЛКА» Початок о 13 годині.

За довідками звертатися по телефону 0674507461

Бердичівляни пошили подушки для бійців 26 артбригади

Джерело матеріалу
Понеділок, 22 вересня 2014, 16:45 Ольга Мельник

У важкий час, що нині є у країні, всі наші думки звернені на те, аби на рідній землі настав мир. Усі прагнуть наблизити кінець воєнних дій на сході України. Кожен допомагає тим, чим може. До допомоги українським військовим також долучився центр соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних», котрий об’єднав у собі дві громадські організації людей з особливими потребами інвалідів-візочників «Стимул» та центр реабілітації для неповносправних дітей «Насіння Надії».

Велике бажання допомогти захисникам Батьківщини спонукало людей з особливими потребами до активних дій, вони не мають багато коштів і сил, проте мають щирі серця і добрі наміри, саме тому була розпочата акція під назвою «З надією на мир».

Спочатку виникла ідея, шити подушки для солдат, аби після важких боїв наші захисники, мали, куди прихилити голову. Щоб ці маленькі речі зігрівали їх теплом дбайливих рук, навіювали добрі сни та слугували оберегом.

Ідея сподобалась усім і до її реалізації долучилось чимало добрих, співчутливих людей. Перш за все були необхідні матеріали для пошиття подушок і тут на допомогу прийшов приватний підприємець Олександр Володимирович Митко, (відділ тканин центрального універмагу). За пошив наволочок взялася волонтер центру «На рівних» Оксана Заїчко, оскільки саме в неї виявилась добра та справна швейна машинка.

Отже справа зрушила з місця, та найбільш довготривалою роботою виявилось наповнення подушок. Їх набивка складалась із синтапону, котрий треба було смикати на дрібні шматочки і скручувати у невеличкі клубочки, котрі своїм виглядом дещо нагадували пухкі сніжки.

Крім членів громадських організацій до набивання подушок, долучилися учні 7б класу НВК №4 а саме Катерина Мосюйда, Анна Лавренюк, Дарина Гула, Вероніка Янковська, Злата Олексюк, Вікторія Поліщук, Богдан Сорока. Особливу подяку за таку відчутну допомогу, хотілося б висловити класному керівникові школярів Оксані Сергіївні Петанченко, бо її 7б не аби як прискорив роботу.

І ось 21 вересня у Міжнародний день Миру, котрий відзначало і наше місто, перші готові подушки були передані представникам бердичівської 26 артбригади. Крім практичного застосування ці подушки також можуть слугувати оберегами для солдатів, адже до кожної подушки прикололи ладанку з іконкою. Освячені ладанки військові можуть пришпилити до свого одягу, аби вони оберігали їх від біди.

Члени громадських організацій людей з особливими потребами та всі причетні до доброї справи, щиро сподіваються, що ці прості, проте зроблені від щирого серця речі, будуть корисними для захисників нашої вітчизни.

А акція «З надією на мир» триває, до неї можуть долучитися всі бажаючі. Щоп’ятниці о 13.00 у приміщенні центру «На рівних» по вулиці Європейська 106 збираються небайдужі люди, аби наповнювати подушки, та відправляти військовим у зону АТО. Єдине про що просять люди з особливими потребами, щоб швейні фабрики чи інші приватні підприємства, що мають обрізки і відходи синтапону, паралону, або інших м’яких матеріалів, котрі можуть слугувати наповнювачами для подушок, надавали їм ці матеріали. Обрізки та дрібні шматочки, вже не потрібні для пошиття, а тут вони зможуть слугувати добрій справі.

І нехай ця робота не дуже помітна, проте замість страху, злих слів на адресу ворога та безсилих сліз, краще зробити щось корисне для солдат – це ефективніше і, можливо, хоч якось покращить їх побут та наблизить нас усіх до довгоочікуваного миру

ВіТаЄмО

Центр «Насіння Надії» приєднується до вітань родині Грибенків - «Навчально-реабілітаційний центр для дітей з особливими потребами «Насіння Надії»

Там, де живе любов

«Кохання може все: зробити з ночі день,
В очах вечірніх запалить світання.
Кохання може все, коли воно прийде,
Коли воно, коли воно – кохання!»
(Вадим Крищенко)

Нещодавно
маленьку та дружню бердичівську родину відвідав птах надії та
сподівання – лелека і приніс довгоочікуваного синочка Владиславчика.
Можливо багато хто і не вгледить у тому якоїсь дивовижі, адже туди, де
живе любов, обов’язково повинен завітати бузько, однак для подружжя
Грибенків довгий час цей візит видавався досить примарною, хоч і дуже
жаданою мрією.

Альона та Віталій Грибенкі живуть у шлюбі вже 10
років, як зізнаються самі: «то було кохання з першого погляду» ще зі
студентських років. Молодому студенту бердичівлянину знадобилось три
місяці, аби розгледіти у чарівній однокурсниці вінничанці свою долю.
Упевнившись у міцності та щирості почуттів, Віталій освідчився Альоні,
відтоді вони у парі крокують по життю.

Та, як, на власному
прикладі, переконалось подружжя то не є легка і безтурботна прогулянка.
Ще до знайомства зі своїм коханим дівчина втрапила у пастку важкої,
підступної та ще маловивченої хвороби. І всі ці роки щасливого міцного
шлюбу недуга, як заздрісний ворог поволі відбирала у Альони сили та
здоров’я у нелегкій боротьбі переважно перемагала вона. Фізичний стан
молодої жінки невпинно погіршувався і ось останні три з половиною роки
вона пересувається лише за допомогою інвалідного візка.

Однак
справжня любов, ота, що в «горі і радості, багатстві і бідності, в
здоров’ї та в хворобі» – ніколи не перестає. Саме вона згуртовує,
об’єднує, надихає, надає молодому подружжю стійкості та сили. Коханий
чоловік Віталій став надійною підтримкою і опорою для Альони, як
справжня друга половинка піклується про дружину, не дає зневіритись та
занепасти духом.

Та річ у тім, що і біда не буває одинокою,
завжди тягне до пари іншу. Тривала та виснажлива боротьба із хворобою,
не давала молодій жінці змоги замислюватись про нащадків. А закоханому
подружжю так хотілося батьківського щастя, щоб сім’я стала повною і
освяченою дитячим сміхом.

То ж коли Віталій і Альона
довідались про вагітність, радості не було меж, жінка навіть
розплакалась, від величезного спектру почуттів, що охопили її, а
майбутній татусь, як справжній чоловік, і цього разу тримався стійко.

Та
сподіваного дива, могло і не трапитись, оскільки хвороба, що
переслідувала майбутню матусю, призводила до чималих складнощів, що
могли вплинути на перебіг вагітності та подальших пологів. Як зараз
пригадує Альона багатьох лікарів відлякувала наявність інвалідного
візка, що свідчив про важкий стан жінки.

Але ж є Бог на світі,
цього разу доля виявилась прихильною до закоханих і дала їм ангелів
охоронців, щоправда замість крил у них були білі халати. Ними виявились
лікар гінеколог Ірина Леонідівна Шаленко котра дбала про майбутню матусю
усі 9 місяців, лікар, котрий оперував Грубський Віталій Миколайович та
анастазіолог. Саме ці люди віднеслись до подружжя з розумінням і
турботою та зробили усе залежне від них, аби здоров’ю матусі та малюку
нічого не загрожувало. А від професійних, відповідальних та злагоджених
дій перших лікарів у житті немовляти залежить чимало. І тепер уже сім’я
Грибенків, щиро вдячні лікарям не лише за їх відданість своїй роботі, а й
за добре, уважне та чуйне ставлення до себе, бо і ця, начебто,
дрібничка неабияк посприяла тому, що 8 серпня на світ з’явився
малесенький Владиславчик. А він найбільша радість, втіха і надія для
двох найрідніших людей, котрі заслуговують на щастя в ім’я щирої,
справжньої любові.

Появі первістка Грибенків тішаться не лише
близькі та рідні а й громадська організація інвалідів-візочників
«Стимул» активним членом якої є Альона Грибенко. Голова організації Юрій
Яремчук і всі стимульчани приєднуються до щирих вітань родині та
бажають щастя, здоров’я і прекрасного майбутнього. Щиро вірять, що дитя
народжене з великої любові, обов’язково матиме щасливу долю.

Хлопець з синдромом Дауна склав ЗНО з трьох предметів. Тепер збирається ...

Форум однодумців

Першоджерело матеріалу

У місті Вінниця відбувся, анонсований на нашому сайті Форум батьків, які виховують дітей з інвалідністю. Організаторами цього великого та корисного чотириденного заходу стали: Всеукраїнське громадське об'єднання «Національна Асамблея інвалідів України», Міжнародна організація SOFT Tulip та Вінницька обласна громадська організація Асоціація захисту та допомоги інвалідам «Відкриті серця».
На форумі батьків наше місто представляли відвідувачі центру соціокультурної та активної фізичної реабілітації «На рівних» родина Назарових – матуся Наталя та донечка Ліза, це представники багатодітної родини з великим багажем корисного та потрібного досвіду, котрим можуть поділитися з іншими. Тут, вони були свої серед своїх, адже на захід з’їхались з усієї України матері, що виховують діток, з особливими потребами серед них і керівники батьківських організацій. Також на міжнародному заході були присутні гості з Голландії.

Перебування у місті Вінниці було як корисне, так і приємне, організатори форуму подбали як про робочий процес, так і про гарне дозвілля. Перший день на міжнародній конференції щодо підвищення спроможності батьківських об’єднань у представленні інтересів дітей та молоді з інвалідністю був ознайомчим. Для більшої згуртованості та створення дружньої атмосфери, між незнайомими до цього людьми, була організована велика культурна програма з екскурсією по місту. Форумчани завітали до музею Пирогова, побували в історичному місці, що відоме під назвою, Ставка Гітлера. Та найцікавішою зупинкою у цій захоплюючій подорожі було с. Дорожнє, бо саме тут облаштовані соціальні майстерні для неповносправних. Тут відвідувачі змогли насолодитися великим спектром творчих робіт, котрі творяться руками особливих дітей, велике захоплення викликала різнобарвна, прекрасна вишивка. На сам кінець такого насиченого на події та емоціяї дня, малята підготували для всіх невеличкий концерт, дійство відбувалося просто неба і гарним об’єднавчим акордом вечора став спільний танок та відпочинок учасників форуму навколо яскравої, запальної ватри.

Наступного дня, дорослі повернулися до справ насущних і об’єднавшись навколо вирішенням проблем по інтеграції сімей, що виховують дітей з інвалідністю у життя громади, ділилися досвідом роботи різних громадських об’єднань людей з інвалідністю та подали чимало корисних пропозицій, щодо покращення роботи таких спеціальних організацій.

Допоки дорослі обговорювали доволі нудні, з точки зору малечі речі, діти відвідали творчі майстерні, пробували свої сили у створенні краси, а також мандрували містом на «Веселому трамвайчику». Проте вечорами малі та більш досвідченні форумчани знову об’єднувались та разом проводили цікаве дозвілля. Так другого дня вони побували на святі водно-світлової та музичної феєрії переглянувши шоу на вже знаменитому вінницькому фонтані на набережній «Рошен». Наступного вечора організатори заходу влаштували вечір сімейного дозвілля у ТК"Мегалот" були тут цікаві спортивні розваги, такі як: теніс, більярд, боулінг. Чудовий настрій і позитивні емоції завітали до кожного серця, як маленького так і дорослого.

В останній день роботи форуму, для батьків, що виховують дітей з особливими потребами, малеча мала змогу відвідати зоопарк, а їх батьки побували на екскурсії у «прозорому офісі», котрим так пишається Вінницька міська рада, саме тут знаходиться Центр адміністративних послуг, а прозорість скла у будівлі символізує саме відкритість влади до громади.

Отже чотириденний форум для батьків, що виховують дітей з особливими потребами завершився, ці дні були корисними і цікавими. Щиро дякуємо всім організаторам за чудовий і корисний досвід, віримо, що подібні заходи привнесуть в громади наших міст та, суспільство загалом, позитивні зрушення. Адже всі ми мріємо про країну, де зручно та комфортно себе почуватимуть всі, не залежно від потреб та можливостей.